Зміна поколінь була зумовлена оновленням елементної бази: замість транзисторів у різних вузлах ЕОМ стали використовувати інтегральні мікросхеми (рис. 1) різної ступені інтеграції. Мікросхеми дозволили розмістити десятки елементів на пластині розміром у декілька сантиметрів. Це, в свою чергу, не тільки підвищило продуктивність ЕОМ, але і зменшило їх габарити і вартість. З’явилися порівняно недорогі й малогабаритні машини – мініЕОМ. Вони активно використовувалися для управління різними технологічними виробничими процесами в системах збору і обробки даних. Збільшення потужності ЕОМ зробило можливим одночасне виконання декількох програм на одній ЕОМ. Для цього треба було навчитися координувати між собою дії, які одночасно виконувались, для чого розширили функції операційної системи. Одночасно з активними розробками в області апаратних і архітектурних рішень збільшується кількість розробок в області технологій програмування. У цей час активно розробляються теоретичні основи методів програмування, компіляції, баз даних, операційних систем і т.д. Створюються пакети прикладних програм для найрізноманітніших областей життєдіяльності людини.
Рис. 1. Інтегральна схема
Машини третього покоління мали розвинені операційні системи, можливості мультипрограмування, тобто одночасного виконання декількох програм. Багато задач керування пам’яттю, пристроями та ресурсами стала брати на себе операційна система або ж безпосередньо сама машина. Швидкодія машин усередині сімейства змінюється від декількох десятків тисяч до мільйонів операцій за секунду. Ємність оперативної пам’яті досягає декількох сотень тисяч слів. Одна з найбільш важливих відмінностей другого та третього покоління – ця поява відкритої архітектури ЕОМ. Яскравий приклад – комп’ютер «System/360» виробництва «IBM» (рис. 2). Відкрита архітектура дозволяє легко ремонтувати та замінювати комплектуючі. Крім того, одні комплектуючі можуть підходити не тільки до різних моделей ЕОМ, а й навіть до різних виробників. Виробництво цієї серії машин почався 1964 р. і був найбільшим успіхом корпорації «IBM» – вона стала стандартом комп’ютерів в усьому світі.
Рис. 2. Комп’ютер третього покоління «IBM-360»
Продовжилися дослідження й в області штучного інтелекту. В 1962 р. створена Артуром Семюелем програма гри в шашки змагалась із чемпіоном-людиною. На початку 60-х рр. був винайдений модем, що в 1967 р. був істотно вдосконалений Джоном ван Гіном із Станфордського науково-дослідного інституту, а в 1971 р. під керівництвом Рея Томлінсона була відзначена перша великомасштабна реалізація електронної пошти. А в 1969 р. Алан Кей у лабораторії компанії «Xerox» в Пало-Альто розробив перший графічний інтерфейс.
Паралельно розвивалася комп’ютерна графіка. В 1968 р. на космічному апараті «Маринер-6» була встановлена перша система растрового сканування, дані з якої передавалися на Землю, оброблялися комп’ютером «IBM» і виводилися на екран графічного монітора.
Велика увага приділялась вдосконаленню програмуванню машин.
В 50-х рр. стали з’являтися перші мови програмування. Потім стали з’являтися мови високого рівня, наприклад, Algol. Стали розробляти бібліотеки, в які зберігалися раніше створені функції – написані один раз вони викликалися повторно.
Приклади машин третього покоління – сімейства «IBM-360», «IBM-370», «ЄС ЕОМ» (Єдина система ЕОМ), «СМ ЕОМ» (Сімейство малих ЕОМ) та ін. ЕОМ третього покоління використовували військові, державні відомства та інститути.
Немає коментарів:
Дописати коментар